СПОЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко СПОЛУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОЛУЧИ́ТИ, лучу́, лу́чиш, док., кого, що.1. Скріплювати, зв'язувати одне з одним (кінці, ... смотреть
ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я... смотреть
-аю, -аєш і рідко сполучувати, -ую, -уєш, недок., сполучити, -лучу, -лучиш, док., перех. 1) Скріплювати, зв'язувати одне з одним (кінці, деталі і т. і... смотреть
-аю, -аєш і рідко сполучувати, -ую, -уєш, недок. , сполучити, -лучу, -лучиш, док. , перех. 1》 Скріплювати, зв'язувати одне з одним (кінці, деталі і т.... смотреть
(кого/що, ким/чим)дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: сполучаючи1. скріплювати одне з одним2. змішувати разом щось різнорідне3. ус... смотреть
I【未】1) 连结, 连接; 组成; 结合За способом сурядності 语 以并列方式连接II【未】1) 兼职; 兼任2) 化 使…化合
недок. сполучати, док. сполучити1) (про зв'язок та ін.) to join, to unite, to (en)link, to connect2) тк. недок. (про посади) to hold more than one offi... смотреть
несов. - сполучати, сов. - сполучити 1) соединять, соединить; составлять, составить; связывать, связать (объединять в одно целое); совмещать, совместить, сочетать (несов. и сов.) (одновременно содержать в себе) сполучати за способом сурядності — грам. соединять по способу сочинения 2) (только несов.; занимать несколько должностей) совмещать; совместительствовать 3) хим.; фарм. и пр. соединять, соединить... смотреть
злучати, з'єднувати; (трасою) получати, суч. зв'язувати; (пости) поєднувати, суміщати; (народи) ОБ'ЄДНУВАТИ; П. єднати, р. спрягати.
связывать, совмещать (соединять), соединять (совмещать, устанавливать сообщение), техн. сопрягать (скреплять), сочетать
Сполуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є і сполу́чувати, -чую, -чуєш, -чує
сполуча́ти дієслово недоконаного виду
Förena; förbinda
Forene; forbinde
Forene; forbinde
Лучыць
შეერთება, დაკავშირება
лучыць
лучыць
сопрягать концы проволоки